До дня народження Вадима Гетьмана – видатного фінансиста та державного діяча!
(12.07.1935–22.04.1998 рр.)
Вадим Гетьман – видатний український фінансист і політик, фундатор національної банківської системи, організатор Української міжбанківської валютної біржі, натхненник і розробник грошової реформи народився 12.07.1935, на Полтавщині в с. Снітин Лубенського району.
Спочатку талановитий студент, а потім талановитий економіст, якого Київ не міг не помітити. З 1975 року В. Гетьман – перший заступник голови республіканського державного комітету цін. У 1987 році – голова правління Агропромбанку «Україна».
Досвід і здібності Вадима Петровича одразу виявилися затребуваними в незалежній Україні. В 1994 році Гетьман стає на чолі Національного банку України, а з 1996 року – голова Біржового комітету України Міжбанківської валютної біржі.
Вадим Петрович Гетьман відіграв важливу роль у створенні банківської та грошово-фінансової системи України, на початку 1990-х рр., брав участь у формуванні її політики. Він здійснив велику роботу із запровадження в Україні самостійної грошової одиниці – гривні, на перших паперових знаках якої стоїть його особистий підпис.
Вадим Гетьман був депутатом Верховної Ради України 1-го і 2-го скликань. Гетьман був, як говорили тоді про нього, генератором усіх фінансових і банківських законів, які розглядала і приймала Верховна Рада України.
Як заступник голови Комітету з питань фінансової і банківської діяльності брав участь у розробці та прийнятті Конституції України 1996 року. Ось як Вадим Петрович сам написав у книзі «Як приймалась Конституція України»: «Я щасливий, що належу до категорії небагатьох народних депутатів, яким довелось безпосередньо бути в епіцентрі всіх трьох історичних актів, які привели до самоствердження на карті світу суверенної України...».
Незважаючи на ейфорію від успіху демократичних сил, Вадим Петрович розумів, яким незахищеним є Основний Закон, як важливо донести його демократичні положення до найширших верств населення. Одразу ж задумав серію популярних брошур у рубриці «Бесіди про Конституцію». П’ять з них побачили світ: «Чи стане Україна соціальною державою?», «Що таке свобода і право у демократичній державі», «Національний банк у системі влади», «Влада», «Фінансовий механізм держави. Податки».
До спадщини його інтелекту, яка тягне не на один том, і досі звертаються сучасні економісти. Думки, поради і прогнози його не забуті. Той, хто прочитає меморіальне видання «Вадим Гетьман – громадянин, фінансист, політик», де вміщено його твори та статті про нього, безперечно зрозуміє головне в цій особистості.
До оцінок і рекомендацій впливового політика, висококласного фінансиста ставилися з довірою не тільки у владних структурах, а й у ділових, фінансових та громадських колах, цінували його професіоналізм. Вадим Гетьман мав учений ступінь кандидата економічних наук і почесне звання Заслужений економіст України, був академіком Міжнародної академії інформатизації і академіком Академії інженерних наук України, нагороджений орденом «Знак Пошани», трьома медалями і грамотами.
Визнанням його авторитету стало надання Вадиму Гетьману у національній програмі «Людина року» почесних титулів «Парламентарій року-96» та «Фінансист року-97». Слід додати, що високий авторитет Вадима Гетьмана визнавався не тільки в загальнонаціональному масштабі, а й у широких закордонних колах.
У 2005 році Київський національний економічний університет отримав ім`я Вадима Гетьмана, випускником якого він був. Також на його честь названо вулицю в Києві (ту, що була Індустріальною).
22 квітня 1998 року Вадима Гетьмана застрелили у ліфті багатоповерхового будинку, де він жив, шістьма кулями в спину. Підозрюваного у вбивстві затримали лише у 2002 році. То ж маємо вшановувати й бути гідними пам’яті нашого земляка, видатного економіста й фінансиста, відомого громадсько-політичного діяча, Героя України – Вадима Петоровича Гетьмана.
Більше інформації ви зможете знайти у Вікіпедії або на сайті Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана.
За матеріалами з Інтернету склала бібліотекар ІІ категорії Валентина Полякова. |