Глобальні цілі сталого розвитку

Як ООН підтримує Цілі сталого розвитку в Україні

У вересні 2015 року в рамках 70-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку відбувся Саміт ООН зі сталого розвитку та прийняття Порядку денного розвитку після 2015 року, на якому було затверджено нові орієнтири розвитку. Підсумковим документом Саміту «Перетворення нашого світу: порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року» було затверджено 17 Цілей Сталого Розвитку та 169 завдань. Україна, як і інші країни-члени ООН, приєдналася до глобального процесу забезпечення сталого розвитку. Для встановлення стратегiчних рамок нацiонального розвитку України на перiод до 2030 року на засадах принципу «Нiкого не залишити осторонь» було започатковано інклюзивний процес адаптації Цілей сталого розвитку. Кожну глобальну ціль було розглянуто з урахуванням специфіки національного розвитку. Протягом 2016-го року в Україні було проведено низку національних (4) та регіональних (10) консультацій. За результатами консультацій можна зробити висновок, що національні ЦСР слугуватимуть основою для інтеграції зусиль, спрямованих на забезпечення економічного зростання, соціальної справедливості та раціонального природокористування. До процесу визначення національних ЦСР долучилося понад 800 фахівців за напрямами, що відповідають тематичним сферам ЦСР, урядовці, управлінці, спеціалісти установ ООН, дипломати, науковці, економісти, демографи, медичні працівники, епідеміологи, екологи, освітяни, журналісти, підприємці, лідери недержавних організацій та інші представники громадянського суспільства. Процес визначення завдань Цілей сталого розвитку та встановлення базового рiвня для органiзацiї подальшого монiторингу започаткував національний дискурс щодо вимірювання суспільного прогресу у цілому та удосконалення системи національної статистики.*

Активності, матеріали щодо Цілей сталого розвитку

Ціль 3. Міцне здоров'я і благополуччя

Плей-лист: Ціль 3. Міцне здоров'я і благополуччя.

Підбірка аудіо- та відеоматеріалів, присвячених збереженню та зміцненню фізичного й психічного здоров’я, профілактиці захворювань, формуванню здорового способу життя, розвитку системи охорони здоров’я та забезпеченню благополуччя людей упродовж усього життя.

Плей-лист містить матеріали, що висвітлюють актуальні питання громадського здоров’я, психоемоційного добробуту, профілактики захворювань і підвищення якості життя в умовах сучасних викликів.

Віртуальна книжкова виставка на тему: Здорове харчування – основа міцного здоров’я

Щорічно 7 квітня світ відзначає World Health Day або Всесвітній день здоров’я. Це одна з важливих соціальних дат, значення якої переоцінити неможливо. Головна мета свята – звернути увагу суспільства на важливість здорового способу життя та вчасної профілактики захворювань.

Ціль сталого розвитку 3 «Міцне здоров’я і благополуччя» спрямована на забезпечення здорового способу життя та сприяння благополуччю для всіх людей у будь-якому віці. Основні завдання включають зменшення смертності, боротьбу з епідеміями, забезпечення загального доступу до якісних медичних послуг, вакцин та ліків.

Правильне та збалансоване харчування – це запорука здоров’я та довголіття. Воно забезпечує високий рівень працездатності, покращує розумову діяльність, підвищує імунітет, допомагає уникати різних захворювань, підтримувати нормальну вагу. І це зовсім не означає, що потрібно сідати на жорстку дієту, обмежуючи себе майже в усьому. Зовсім ні, слід лише навчитися вміло поєднувати продукти та їхні складові (білки, жири, вуглеводи), дотримуватися правильних харчових звичок.

Щороку 7 квітня відзначається Всесвітній день здоров’я. Дату 7 квітня обрано не випадково, оскільки саме цього дня 1948 року набрав чинності Статут Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Мета святкування – підкреслити важливість здоров’я кожної людини і людства загалом. Всесвітня організація охорони здоров’я визначає здоров’я як «стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не тільки як відсутність хвороб і фізичних дефектів». Коли ми говоримо про громадське здоров’я, це стосується насамперед профілактики захворювань, збільшення тривалості життя і зміцнення здоров’я за допомогою організованим зусиллям суспільства. Отже, громадське здоров’я — це колективна відповідальність.