Шановні читачі!

 

До вашої уваги пропонується віртуальна книжкова виставка на тему:

 

НАПРЯМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ
В УКРАЇНІ ТА СВІТІ

 

 

 

Виставка має наступні розділи:

 

І. Вітчизняна інноваційна політика: особливості та потенціал

ІІ. Правове регулювання інноваційної діяльності в Україні

ІІІ. Інноваційна політика як інструмент підвищення ефективності діяльності підприємств

ІV. Світові тенденції інноваційного розвитку

 

 

 

 

 

І. Вітчизняна інноваційна політика: особливості та потенціал

 

65.010.1 К78

Краус, Н. М. Становлення інноваційної економіки в умовах інституціональних змін [Текст] : монографія / Н. М. Краус. – Київ : Центр учб. л-ри, 2016. – 596 с. + Електрон. зміст. – Режим доступу: локальна мережа ПУЕТ.

 

У монографії досліджено теоретико-методологічні засади становлення інноваційної економіки та її інституційних одиниць крізь призму теорії інституціоналізму. Розглянуто характерні особливості інституціонального устрою й інституційного ладу інноваційних економік та їх ключових інститутів у різних країнах світу. Розкрито гносеологічні аспекти й антропологічний вимір інституціонального базису інноваційної економіки та тенденції інституціональних змін, рушійні сили становлення економіки інноваційного типу. Виявлено соціально-економічні й інституціональні детермінанти формування інноваційної економіки в глобалізованому світі.

Видання рекомендовано для науковців, викладачів та студентів ВНЗ, практиків у сфері інноваційної діяльності, а також для широкого загалу читачів, які цікавляться проблемами формування, становлення і розвитку інноваційної економіки в умовах інституціональних змін.

 

Примірників: 1 (читальний зал)

 

 

Бондар-Підгурська, О. В. Науково-методологічні засади сталого інноваційного соціально орієнтованого розвитку економіки [Електронний ресурс] : монографія / О. В. Бондар-Підгурська. – Полтава : ПУЕТ, 2016. – Режим доступу: локальна мережа ПУЕТ.

 

У монографії розкрито методологічні принципи, наукові основи та методику соціально-економічного дослідження сталого інноваційного соціальне орієнтованого розвитку економіки (СІСОРЕ).

На основі системного аналізу розроблено адаптивну динамічну модель системи управління СІСОРЕ України з використанням соціальних та організаційно-нормативних каталізаторів, де основним регульованим параметром є модернізований індекс людського розвитку.

Монографія розрахована на всіх, кого цікавлять проблеми формування та розвитку економіки як динамічної системи.

 

Джерело: (локальна мережа ПУЕТ)

 

 

65.9(4Укр) К28

Касьяненко, В. О. Інноваційний потенціал економіки України: теорія та практика формування, оцінювання і використання [Текст] : монографія / В. О. Касьяненко. – Суми : Сумський держ. ун-т, 2013. – 602 с.

 

У монографії викладено методологічні засади формування інноваційного потенціалу економіки України, визначено інструментарій оцінювання інноваційного потенціалу національної економіки та наведено практичні рекомендації щодо його оцінки, а також розглянуто регіональні та галузеві аспекти формування і використання інноваційного потенціалу національної економіки.

Видання рекомендоване для наукових співробітників, викладачів, аспірантів, студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів.

 

Примірників: 1 (науковий абонемент),

                      1 (читальний зал)

 

 

 

65.291.551-21я73 Ч-46 

Череп, А. В. Інноваційний менеджмент [Текст] : підручник / А. В. Череп, Т. В. Пуліна, О. Г. Череп. – Київ : Кондор, 2015. – 452 с.

 

У підручнику розглядаються сучасні принципи, механізми, методи і моделі управління інноваціями. Особлива увага приділена вивченню системи економічних і організаційних механізмів управління інноваціями; методів розробки і вибору конкретних стратегій в системі інноваційного управління; процедур планування реалізації інновацій в конкретних умовах господарювання.

Рекомендовано студентам вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, аспірантам і викладачам вузів, а також буде корисний керівникам, менеджерам підприємств, які займаються питаннями інноваційного розвитку і зацікавлені в успішній їх роботі.

 

Примірників: 1 (навчальний абонемент),

                      1 (читальний зал)

 

 

 

Штулер, І. Ю. Структурно-логічна схема організації та регулювання інноваційної діяльності в сучасних умовах розвитку економіки України [Текст] / І. Ю. Штулер // Актуальні проблеми економіки. – 2016. – № 5. – С. 134–139.

 

У статті розглянуто структурно-логічну схему організації та регулювання інноваційної діяльності в Україні, що становить основу формування сучасної концепції управління інноваційною діяльністю. В процесі дослідження виявлено й структуровано всі її елементи, визначено їх взаємозалежності, відповідність умовам, що склалися й можливість адаптації до змін, що відбуваються. Здійснено вибір адекватних засобів ефективного управління інвестиційною діяльністю та її елементами. Це дозволило окреслити систему трансформації та визначити необхідне забезпечення для її нормального функціонування.

 

Примірників: 1 (читальний зал)

 

 

 

Осадча, Н. В. Інноваційна політика в умовах модернізації промисловості України [Текст] / Н. В. Осадча, О. К. Котко // Економічний вісник Донбасу. – 2015. – № 1. – С. 138–142.

 

Сталий інноваційний розвиток є однією з передумов ефективного розвитку національної економіки, гарантії безпеки, продуктивного використання, сировинної бази, людських ресурсів, інтелектуального потенціалу країни. Одним із інструментів впливу на  інноваційний розвиток країни є вдала інноваційна політика держави, яка спроможна забезпечити максимально сприятливі умови для розвитку економіки, співпраці держави та бізнесу, а також отримати  конкурентні переваги.

У статті проаналізовано засади формуванні інноваційної політики в Україні та визначено інструменти її зміни при модернізації економіки.

 

Примірників: 1 (читальний зал)

 

 

 

Калініченко Л. Л. Інноваційна модель розвитку України в умовах евроінтеграційних процесів [Електронний ресурс] / Л. Л. Калініченко // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Міжнародні економічні відносини та світове господарство. – 2016. – Вип. 6 (1). – С. 139–143. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuumevcg_2016_6(1)__34 (10.10.2016). – Назва з екрана.

 

У роботі розглянуто особливості інноваційного розвитку економіки України в умовах євроінтеграції. Визначено підходи до розвитку потенціалу підприємств України в умовах євроінтеграції. Проведено аналіз факторів зовнішнього середовища стосовно промислових підприємств. Надано рекомендації щодо впливу основних політичних, економічних, соціальних і технологічних аспектів впливу зовнішнього середовища на підприємства, які формують промисловий комплекс країни.

 

Джерело: електронний архів наукових періодичних видань України НБУ ім. М. А. Вернадського

 

 

Паладченко, О. Ф. Потенціал стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності в Україні та його реалізація [Текст] / О. Ф. Паладченко // Науково-технічна інформація. – 2016. – № 1. – С. 3–8.

 

Сучасний розвиток світової економіки характеризується підвищенням ролі інноваційної діяльності. Одним із основних принципів державної інноваційної політики в Україні є визначення пріоритетів інноваційного розвитку. Як свідчить світовий досвід, важливе значення для ефективної реалізації стратегічного пріоритету інноваційної діяльності має його потенціал, тому в цій роботі досліджено інноваційний потенціал деяких стратегічних пріоритетних напрямів.

 

Примірників:  1 (читальний зал)

 

 

 

Федулова Л. І. Інноваційно-технологічні хаби — драйвери розвитку регіонів [Електронний ресурс] / Л. І. Федулова // Економічна теорія та право. 2016.  1. С. 127. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnyua_etp_2016_1_3 (10.10.2016). – Назва з екрана.

 

У статті розкрито сутність інноваційно-технологічних хабів та визначено особливості їх застосування при реалізації інноваційної політики. Наведено приклади функціонування хабів у зарубіжних країнах та показано їх вплив на розвиток сучасних високотехнологічних галузей. Проаналізовано передумови для адаптації передового досвіду формування інноваційно-технологічних хабів у регіонах України у напрямі посилення інтеграційних процесів за принципами децентралізації.

 

Джерело: електронний архів наукових періодичних видань України НБУ ім. М. А. Вернадського

 

 

 

Луцків О. М. Інноваційний розвиток регіонів України: тенденції, проблеми та перспективи [Електронний ресурс] / О. М. Луцків // Економічний форум. 2016. № 2. С. 121127. Режим доступу:

 http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecfor_2016_2_20 (11.10.2016). – Назва з екрана.

 

В статті досліджено тенденції та виявлено особливості інноваційного розвитку регіонів України. Зокрема, проаналізовано рівень їх інноваційної активності, фінансового забезпечення інноваційної діяльності, розподілу обсягів реалізованої інноваційної продукції, динаміки експорту інноваційної продукції. Виділено основні проблеми інноваційного розвитку та запропоновано перспективні напрями і шляхи їх вирішення.

 

Джерело: електронний архів наукових періодичних видань України НБУ ім. М. А. Вернадського

 

 

Юринець, З. В. Інноваційний потенціал і державна інноваційна політика в системі підвищення конкурентоспроможності національної економіки [Текст] / З. В. Юринець // Інвестиції: практика та досвід. – 2016. – № 4. – С. 35–37. – Те саме [Електронний ресурс]. – Режим доступу: електрон. чит. зал ПУЕТ.

 

У статті проведено дослідження головних проблем державної інноваційної політики у сучасних пол ітичноекономічних умовах. Відстежено ключові напрями державної інноваційної політики, які дають змогу підвищити конкурентоспроможність і вивести країну на передовий рівень економічного розвит ку. Акцентовано увагу на формуванні системи підвищення конкурентоспроможності національної еко номіки. У статті виділено головні проблеми, які стримують інноваційний процес, що у результаті при зводить до втрачання конкурентних переваг суб'єктами господарювання, зниження інноваційного по тенціалу України. Реалізація національного інноваційного потенціалу обумовлена наявними умовами у країні, які водночас є передумовами інноваційного розвитку. Також запропоновано класифікацію умов, за яких формується національне середовище та інноваційний потенціал, відбувається інноваційний розвиток суб'єктів господарювання. Запропоновано модель розроблення стратегії втілення інноваційної політики держави.

 

Примірників:  1 (читальний зал)

 

 

Гришов, В. В. Концептуальні напрями інноваційного розвитку аграрного виробництва в Україні [Текст] / В. В. Гришов, О. В. Демченко // Вісник Київського інституту бізнесу та технологій. – 2016. – № 1. – С. 17–22.

 

У статті досліджено та систематизовано теоретико-методичні підходи  до визначення сутності і інноваційного потенціалу підприємства. На основі системного та комплексного підходів запропоновано узагальнююче визначення інноваційного потенціалу та його структури, яка показує, що інноваційна складова є притаманною для всіх структурних елементів економічного потенціалу підприємства, оскільки виступає забезпечувальним елементом і внутрішнім джерелом створення основних інновацій у процесі управління ним.

 

Примірників:  1 (читальний зал)

 

 

 

Гурова, В. Методологія та ключові детермінанти побудови ефективної національної інноваційної системи [Електронний ресурс] / В. Гурова // Міжнародна економічна політика. – 2015. – Вип. 2. – С. 149–169. – Режим доступу: http://iepjournal.com/journals/23/2015_7_Gurova.pdf (10.10.2016). – Назва з екрана.

 

У роботі представлено дослідження теоретичних засад визначення національних інноваційних систем, проведено аналіз результатів функціонування національних інноваційних систем країн-лідерів світового інноваційного простору, виокремлено їх характерні особливості, на прикладі чого сформульовано рекомендації для побудови НІС, імплементація яких послужить базисом ефективного функціонування національної інноваційної системи. Визначено, що на даному етапі розвитку світової економіки наука, технології та інновації відіграють важливу роль у процесі формування конкурентоспроможної економіки. Встановлено, що загальний рівень фінансування науки є однією з ключових характеристик інноваційності країни, тому для проведення аналізу ефективності функціонування НІС було обрано показник внутрішніх витрат на дослідження і розробки, а також позиція країни в Глобальному інноваційному індексі. Проведений аналіз показав, що НІС деяких країн є ефективнішою, ніж інших завдяки особливостям елементів інноваційних систем, які можуть бути використані в якості детермінант побудови ефективної національної інноваційної системи країни.

 

Джерело: електронний архів журналу "Міжнародна економічна політика"

 

ІІ. Правове регулювання інноваційної діяльності в Україні

 

Про інноваційну діяльність [Електронний ресурс] : Закон України від 4 лип. 2002 р. № 40-IV, зі змінами і доп. від 16 жовт. 2012 р. № 5460-VI / Україна. Верховна Рада // Верховна Рада України : офіційний веб-портал. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/main/40-15 (07.10.2016). – Назва з екрана.

 

Закон визначає правові,  економічні  та  організаційні засади державного регулювання інноваційної діяльності  в  Україні, встановлює  форми  стимулювання  державою  інноваційних процесів і спрямований на підтримку розвитку економіки  України  інноваційним шляхом.

 

Джерело: офіційний веб-портал Верховної Ради України

 

 

 

Вінник, О. Інноваційні відносини: ключові проблеми вдосконалення правового регулювання [Текст] / О. Вінник, I. Кравець // Підприємництво, господарство і право. – 2015. – № 2. – С. 36–41. – Те саме [Електронний ресурс]. – Режим доступу: електрон. чит. зал ПУЕТ.

 

У сучасному світі інноваційний шлях розвитку – чи не єдиний спосіб для більшості країн світу поліпшити стан своєї економіки, забезпечити посилення конкурентоспроможності вітчизняної продукції та посісти поважне місце на транснаціональних ринках. Такий шлях розвитку є пріоритетним і для нашої країни, про що свідчать положення ч. 2. ст. 2 Закону України "Про інноваційну діяльність", відповідно до якої одним із основних принципів державної інноваційної політики є орієнтація на інноваційний шлях розвитку економіки України, що має бути забезпечено комплексом заходів, включно із правовим забезпеченням.

У статті порушуються проблеми правового регулювання інноваційних відносин: численність актів інноваційного законодавства;. Колізії та прогалини у визначенні правового статусу суб'єктів інноваційної діяльності та правового режиму об'єктів такої діяльності; несистематизованість засобів підтримки інноваційної діяльності та положень щодо договорів інноваційного характеру.

 

Примірників:  1 (читальний зал)

 

 

Вакалюк В. А. Правове забезпечення державного регулювання інноваційної діяльності в Україні [Електронний ресурс] / В. А. Вакалюк // Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія : Економічні науки. 2016.  1. С. 6669. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vzhdtu_econ_2016_1_10 (11.10.2016). – Назва з екрана.

 

Розглянуто проблеми правового забезпечення державного регулювання інноваційної діяльності в Україні, а також створення сприятливого інституційно-правового механізму для суб’єктів інноваційного процесу. Визначено основні закони України, що регламентують інноваційну діяльність, та роль Верховної Ради України у створенні законодавчої бази у сфері інноваційної діяльності. Обґрунтовано доцільність удосконалення законодавчої бази із запровадження та нормального функціонуванню моделі інноваційного розвитку в Україні. Проаналізовано недосконалість створеної законодавчої бази регулювання інноваційної діяльності в Україні, визначено основні особливості активізації інноваційної діяльності, запропоновано шляхи здійснення регулювання інноваційної діяльності, а також доцільність запровадження механізму посилення зацікавленості комерційних банків у збільшенні обсягу інвестицій. Особлива увага приділена питанням інноваційних ризиків, надано перелік найбільш поширених видів інноваційних ризиків, що пов’язані з нестабільністю економічного законодавства.

 

Джерело: електронний архів наукових періодичних видань України НБУ ім. М. А. Вернадського

 

 

Матвєєв П. С.  Особливості правового забезпечення інноваційних договорів у залежності від їх видів [Електронний ресурс] / П. С. Матвєєв // Наше право. 2015.  2. С. 127135. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nashp_2015_2_24 (11.10.2016). – Назва з екрана.

 

Інноваційні договори як складові фінансових інновацій є актуальною темою сьогодення, що вимагає докладного вивчення, розвитку та аналізу задля подальшого вживання їх на практиці з метою поліпшення господарського сектора економіки держави в умовах інноваційної системи.

Стаття присвячена розкриттю особливостей господарсько-правового регулювання інноваційних договорів в залежності від іх видів в умовах інноваційного розвитку України.

 

Джерело: електронний архів наукових періодичних видань України НБУ ім. М. А. Вернадського

 

 

Терьошкіна Н. Є.  Законодавчо-нормативні та регламентні механізми реалізації інноваційної стратегії України [Електронний ресурс] / Н. Є. Терьошкіна, Д. О. Терьошкін // Право та інновації. 2015.  1. С. 3041. Режим доступу:  http://nbuv.gov.ua/UJRN/apir_2015_1_6 (10.10.2016). – Назва з екрана.

 

У статті проаналізовано основні проблеми становлення та розвитку інноваційної економіки України на законодавчо-нормативному та регламентному рівнях. Визначено механізми правового регулювання інноваційної сфери, системи трансферу інтелектуальної власності, конкурсний механізм підтримки інноваційної діяльності, механізм експертизи інноваційних проектів. Також розглянуто регламентні механізми встановлення обов’язкових вимог щодо енергоефективності суб’єктів господарювання та розробки програм їх інноваційного розвитку.

 

 

Джерело: електронний архів наукових періодичних видань України НБУ ім. М. А. Вернадського

 

 

ІІІ. Інноваційна політика як інструмент підвищення ефективності діяльності підприємств

 

Лихолет, С. I. Сучасні підходи оцінки ефективності економічного стимулювання інноваційної діяльності промислових підприємств [Текст] / С. I. Лихолет // Інвестиції: практика та досвід. – 2016. – № 1. – С. 9–14. – Те саме [Електронний ресурс]. – Режим доступу: електрон. чит. зал ПУЕТ.

 

Ефективна реалізація функцій управління промисловим підприємством досягається точним вимірюванням процесу та його оцінкою. В статті запропоновано систему показників комплексної оцінки ефективності економічного стимулювання інноваційної діяльності промислових підприємств.

Запропоновані показники надають об'єктивну оцінку процесу інноваційної діяльності та ефективності його стимулювання. Показники згруповано за п'ятьма наступними блоками: ефективність роботи національних дослідників; патентна продуктивність; патентоємність національного господарства; інноваційна активність; державна підтримка інноваційної діяльності.

Розроблено систему показників комплексної оцінки апробовану на основі статистичних даних щодо економічного стимулювання промислових підприємств України у 2005—2014 роках.

Практичне використання методичних положень щодо комплексної оцінки ефективності економічного стимулювання інноваційної діяльності промислових підприємств дозволяє формувати управлінські рішення в інноваційній сфері, виходячи з задач забезпечення інтенсивного розвитку підприємства.

 

Примірників:  1 (читальний зал)

 

 

Скриньковський, Р. М. Діагностика рівня готовності підприємства до здійснення інноваційної стратегії [Електронний ресурс] / Р. М. Скриньковський, О. В. Клювак // Бізнес Інформ. – 2016. – № 7. – С. 96–101. – Режим доступу: http://business-inform.net/export_pdf/business-inform-2016-7_0-pages-96_101.pdf (12.10.2016). – Назва з екрана.

 

У статті розкрито сутність таких понять, як «інноваційна стратегія» та «діагностика рівня готовності підприємства до здійснення іннова­ційної стратегії». Запропоновано концепцію та інструментарій системи діагностики рівня готовності підприємства до здійснення інновацій­ної стратегії та визначено, що діагностику доцільно проводити за такими ключовими бізнес-індикаторами: 1) рівень технічного забезпечення виробництва підприємства; 2) рівень рентабельності продукції підприємства; 3) рівень рентабельності інноваційної продукції підприємства; 4) частка інноваційної продукції в загальному обсязі реалізації продукції; 5) собівартість впровадження інновацій; 6) рівень прибутковості ін­новаційної діяльності підприємства; 7) продуктивність праці персоналу, задіяного в інноваційній діяльності; 8) частка працівників, задіяних в інноваційній діяльності. Перспективи подальших розвідок у даному науковому напрямку полягають у розробленні програми стратегії управління розвитком підприємства в сучасних ринкових умовах з урахуванням діагностики рівня готовності підприємства до здійснення інноваційної стра­тегії, яка є частиною загальної стратегії управління розвитком підприємства.

 

Джерело: електронний архів наукового журналу "Бізнес-інформ"

 

 

Мельник, Ю. М. Інноваційна стратегія підприємства як джерело його конкурентних переваг [Текст] / Ю. М. Мельник // Економіка харчової промисловості. – 2015. – № 4. – С. 67–72. – Те саме [Електронний ресурс]. – Режим доступу: електрон. чит. зал ПУЕТ.

 

Управління промисловим підприємством орієнтоване на створення і підтримання конкурентних переваг, що дозволяють підприємству досягати поставлені цілі, отримувати прибуток, збільшувати частку ринку. Джерела конкурентних переваг підприємства можуть бути різними: унікальні активи, економія на масштабах, ефективне управління та ін., але останнім часом з’являється все більше аргументів на користь того, що стійка конкурентна перевага базується на безперервній інноваційної діяльності.

У статті розглянуто підходи до визначення інноваційної стратегії підприємства як частини загальної стратегії бізнесу. Виділено найважливіші напрямки розвитку підприємств в інноваційній сфері. Розглянуто інструменти пошуку та оцінки ідей нових конкурентоспроможних продуктів і ризики, пов’язані з процесом ство- рення і випуску нововведень.

 

Примірників:  1 (читальний зал)

 

 

 

Молодоженя, М. С. Інноваційні проекти підприємств торгівлі [Текст] / М. С. Молодоженя // Економіка України. – 2016. – № 4. – С. 92–103.

 

У статті розкрито економічну сутність інноваційних проектів розвитку підприємства. У сучасних умовах управління інноваційними проектами розвитку слід розглядати як особливий підхід до управління інноваційною діяльністю підприємств торгівлі, при якому окремі угоди, завдання та операції в рамках інноваційної діяльності розцінюються як окремі інноваційні проекти, до яких застосовується загальноприйнятий інструментарій управління проектами. З огляду на це, сучасне розуміння економічного управління підприємством слугує основою для впровадження управління інноваційним розвитком підприємств і для підбору відповідних проектів розвитку, реалізація яких його забезпечує. 

Мета статті – визначити сутність інноваційних проектів розвитку та їх особливості в торгівлі з позицій економічного управління. 

.

Примірників:  1 (читальний зал)

 

 

Зюзіна В. П. Стимулювання інноваційної діяльності на підприємстві [Електронний ресурс] / В. П. Зюзіна, О. В. Комчатних, Н. О. Редько // Економіка та управління на транспорті. – 2016. – Вип. 2. – С. 56–62. – Режим доступу:  http://nbuv.gov.ua/UJRN/eut_2016_2_12 (13.10.2016). – Назва з екрана.

 

Постійний інноваційний розвиток підприємства є гарантом збільшення його конкурентних переваг на ринку, стабільного розвитку і ефективності діяльності. Трудовий колектив підприємства є ключовим елементом у реалізації та постійному вдосконаленню інноваційного розвитку підприємства. Тому побудова ефективного механізму стимулювання інноваційної діяльності на підприємстві є актуальною проблемою української економіки.

У даній статті основну увагу приділено підходам до стимулювання інноваційної активності персоналу підприємств. Представлено теоретичні погляди на методи активізації інноваційної діяльності підприємств. Виділено ключові чинники активізації праці в інноваційному процесі. Розглянуто та проаналізовано зарубіжний досвід спонукання до інноваційної діяльності працівників. Обґрунтовано доцільність застосування морального і матеріального стимулювання персоналу підприємства. Окреслено значення мотивування для розвитку інноваційної діяльності підприємств.

 

Джерело: електронний архів наукових періодичних видань України НБУ ім. М. А. Вернадського

 

 

Гарбуз Н. Впровадження інновацій як основа для набуття конкурентних переваг підприємством [Електронний ресурс] / Н. Гарбуз, В. Гладіліна, Н. Калініченко // Науковий вісник [Одеського національного економічного університету]. – 2016. – № 2. – С. 20–35. – Режим доступу:  http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nv_2016_2_4 (13.10.2016). – Назва з екрана.

 

Визначено теоретичні основи та засади інноваційної діяльності, її роль у формуванні конкурентних переваг і конкурентоспроможності підприємства в цілому. Розглянуто вплив впровадження та реалізації інновацій на зростання ефективності діяльності підприємств, їх значення у підвищенні прибутковості та здобуття ключових факторів успіху на ринку. Досліджено основні чинники стримуванняінноваційного розвитку вітчизняних підприємств та запропоновано напрямки щодо його активізації. Наукова новизна запропонованого матеріалу полягає у виявленні конкретних, найбільш суттєвих конкурентних переваг, які виникають за умов впровадження інновацій на підприємствах, та у з'ясуванні найбільш поширених перепон на шляху формування інноваційного спрямування в Україні. Запропоновані рекомендації спрямовуються на поліпшення наявних тенденцій щодо функціонування підприємств за умов жорсткої конкуренції, створюють умови для їх удосконалення, а також розглядаються як засоби поліпшення економічних показників вітчизняних підприємств.

 

Джерело: електронний архів наукових періодичних видань України НБУ ім. М. А. Вернадського

 

 

Федорова В. А. Основні проблеми та виклики інноваційної діяльності підприємства [Електронний ресурс] / В. А. Федорова, Ю. І. Татарчук // Економічний простір. 2016.  109. С. 234242. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecpros_2016_109_22 (13.10.2016). – Назва з екрана.

 

Досліджено основні проблеми та виклики інноваційної діяльності підприємства. В результаті дослідження було окреслено ряд проблем, з якими стикається підприємство на шляху інноваційної діяльності, сформульоване визначення інновацій з точки зору бізнесу, проаналізовано досвід інноваційної діяльності світових корпорацій, сформульовано шляхи подолання викликів та проблем, узагальнено необхідні кроки в процесі створення нових ідей для досягнення їх успішної імплементації, В даному дослідженні інновації розглянуто з точки зору підприємства. Саме тому, для формування визначення, узагальнення проблем та викликів використовувалася інформація від керівного складу інноваційних відділів світових корпорацій. Зазначено, що інновації не є лише новою ідеєю. Більшість керівників вкладають в цей зміст довгий шлях створення та представлення ідеї ринку, адже саме комерційне використання інновацій є їх кінцевою метою. В результаті дослідження зроблено узагальнення соновних проблем та викликів інноваційної діяльності підприємства, запропоновані кроки, необхідні для оцінки успішності інновацій.

 

Джерело: електронний архів наукових періодичних видань України НБУ ім. М. А. Вернадського

 

 

Туболець І. І. Активізація інноваційної діяльності вітчизняних підприємств з урахуванням світового досвіду [Електронний ресурс] / І. І. Туболець // Агросвіт. – 2016. – № 5. – С. 23–27. – Режим доступу: http://www.agrosvit.info/pdf/5_2016/6.pdf (13.10.2016). – Назва з екрана.

 

У сучасних умовах зростання взаємної залежності країн інноваційний розвиток став за порукою загального прогресу, а також фактором формування та нарощування конкурентної сили, забезпечення добробуту населення. Це відбувається шляхом поширення базових та адаптивних інновацій в економічній системі. Настає епоха гнучкого, наукомісткого виробництва, орієнтованого на пріоритети формування глобально конкурентного інформаційного суспільства, коли особливого значення набувають перманентне вдосконалення технологій, постійне оновлення продукції та методів управління, забезпечення проходження на ринок принципово нових товарів і послуг.

У статті охарактеризовано необхідність активізації інноваційної діяльності підприємств у ринкових умовах господарювання. Досліджено інноваційну діяльність промислових підприємств України. Розглянуто світовий досвід державної підтримки активізації інноваційної діяльності підприємств.

 

Джерело: електронний архів  наукового фахового видання «Агросвіт»

 

 

Кузьмак О. І.  Інноваційна стратегія як засіб стабілізації розвитку промислового підприємства [Електронний ресурс] / О. І. Кузьмак // Інноваційна економіка. – 2016. – № 1–2. – С. 114–118. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/inek_2016_1-2_20 (13.10.2016). – Назва з екрана.

 

У статті розглянуто суть, значення та важливість розвитку інноваційних процесів на підприємстві. Виділено вплив інноваційної стратегії на стабілізацію розвитку промислового підприємства у довгостроковій перспективі в умовах змінних ринкових факторів. Запропоновано етапи формування інноваційної стратегії на підприємстві. Визначено, що інноваційна стратегія є засобом досягнення перспективних цілей підприємства на основі визначення пріоритетів інноваційного розвитку. Виокремлено чинники вибору інноваційної стратегії підприємства. Запропоновано етапи формування інноваційної стратегії з метою стабілізації розвитку підприємства.

 

Джерело: електронний архів науково-виробничого журналу «Інноваційна економіка»

 

ІV. Світові тенденції інноваційного розвитку

 

Прохорчук, С. В. Аналіз інноваційної політики розвинених країн [Текст] / С. В. Прохорчук // Формування ринкових відносин в Україні. – 2015. – № 7/8. – С. 37–40 (№ 7) . – Те саме [Електронний ресурс]. – Режим доступу: електрон. чит. зал ПУЕТ.

 

Процеси глобалізації призвели до загострення технологічної боротьби між національними компаніями і країнами в цілому. Компанії, які активно ведуть розробки та впроваджують нові технології, можуть розраховувати на більш значну частку на національному і світовому ринках, ніж ті, що в інноваційному розвитку недостатньо активні. Значне місце в цьому процесі мають відігравати нові підходи до формування інноваційної стратегії на основі використання кращих зразків світового досвіду в цій сфері.

Автори статті аналізують інноваційну політику розвинених країн із виявленням загальних особливостей.

 

Примірників:  1 (читальний зал)

 

 

 

Кудрявець, Є. В. Засади європейської політики створення інноваційних кластерів та поглибленої взаємодії з Україною [Текст] / Є. В. Кудрявець // Інвестиції: практика та досвід. – 2016. – № 5. – С. 64–72.

 

Дана робота розглядає основи європейської кластерної політики. Розглядаються основні організації в Європі, що займаються кластерної політикою. Проведено аналіз практики формування інноваційних кластерів Німеччини, Франції, Польщі. Узагальнено риси європейської політики кластерізації. Виділено основні сфери взаємодії України та Європейського союзу в рамках реалізації кластерної політики. Виділено основні форми участі Європейського союзу в рамках реалізації української кластерної політики.

 

Примірників:  1 (читальний зал)

 

 

 

Січко С. М. Інноваційний розвиток країн світу [Електронний ресурс] / С. М. Січко // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2016. Вип. 7 (3). С. 9295. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuumevcg_2016_7(3)__25 (10.10.2016). – Назва з екрана.

 

У статті проаналізовано досвід країн світу в розбудові інноваційної економіки в сучасних умовах формування нової технологічної формації. Розглянуто інструментарій країнах світу, який використовується для стимулювання розвитку інноваційних галузей економіки, та фінансовий складник інноваційного розвитку. Висвітлено роль держави в побудові національної інноваційної системи як вагомого фактору забезпечення високої конкурентоспроможності.

 

Джерело: електронний архів наукових періодичних видань України НБУ ім. М. А. Вернадського

 

 

Страдиня, С. А. Инновационное развитие Латвии: анализ проблем и направлений формирования национальной инновационной политики [Текст] / С. А. Страдиня // Маркетинг і менеджмент інновацій. – 2015. – № 3. – С. 160–171 . – Те саме [Електронний ресурс]. – Режим доступу: електрон. чит. зал ПУЕТ.

 

Во всех странах мира правительства стремятся ускорить восстановление экономики после одного из самых тяжелых экономических кризисов в новейшей истории. Инновационное развитие становится основным способом достижения экономического роста и повышения конкурентоспособности во всех странах ЕС. Оно содействует появлению новых отраслей, снижению затрат производства, росту экономики в долгосрочной перспективе, созданию новых рабочих мест и др.

В статье дана оценка экономического состояния Латвии после вхождения в ЕС, вывялены положительные стороны и недостатки. Отражена динамика изменений емкости инноваций и проблемы, мешающие дальнейшему инновационному развитию. Рассмотрены направления инновационного развития, способствующие формированию национальной инновационной политики, долгосрочному росту экономики и повышению конкурентоспособности страны.

 

Примірників:  1 (читальний зал)

 

 

 

 

Брага Д. О. Комерціалізація інновацій в країнах ЄС [Електронний ресурс] / Д. О. Брага // Економічний простір. – 2016. – № 109. – С. 5–19. – Режим доступу:  http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecpros_2016_109_3 (10.10.2016). – Назва з екрана.

 

Стаття присвячена розробці моделі механізму комерціалізації інновацій в країнах ЄС. Для досягнення мети в статті проаналізовано досвід регіону у застосуванні найбільш поширених та ефективних інструментів комерціалізації інновацій. Для цього розглянуто наукові здобутки українських та зарубіжних вчених, а також міжнародних організацій. Крім того, розглянуто результати дослідження в межах проекту European Innovation Policies for the Digital Shift (EURIPIDIS). В результаті аналізу виявлено, що в країнах ЄС для сприяння процесу комерціалізації державні зусилля спрямовані переважно на регулювання правового поля стосовно окремих аспектів комерціалізації інновацій, а також застосування системи стимулів для учасників інноваційного процесу. Зроблений аналіз дозволив розробити модель механізму комерціалізації інновацій в країнах ЄС, яка може бути застосована при розробці аналогічних моделей в інших регіонах світу.

 

Джерело: електронний архів наукових періодичних видань України НБУ ім. М. А. Вернадського

 

 

Диба, О. Фінансування інноваційного розвитку: досвід Польщі та рекомендації для України [Текст] / О. Диба // Економіст. – 2015. – № 11. – С. 11–14. – Те саме [Електронний ресурс]. – Режим доступу: електрон. чит. зал ПУЕТ. – На укр. яз.

 

У статті досліджено еволюцію та сучасний стан фінансування інноваційного розвитку в Польщі. Проаналізовано етапи формування моделі інноваційного розвитку країни, що дозволило зупинитися на основних напрямах та пріоритетах стимулювання інноваційної активності в країні. Обґрунтовано структуру фінансування інноваційної діяльності в Польщі, що доводить диверсифікованість джерел залучення фінансових ресурсів у цій країні. На основі аналізу особливостей фінансування інноваційного розвитку на різних рівнях доведено, що однією із важливих складових успішного фінансування інновацій у Польщі є взаємодія та координація пріоритетів на регіональному, державному та європейському рівнях.

Аналіз джерел фінансування інноваційного розвитку в Україні показує, що у їх структурі все ще переважають власні кошти суб'єктів господарювання, які здійснюють інноваційну діяльність. Галузева структура фінансування інноваційного розвитку є недостатньо диверсифікованою. У підсумку наголошено на проблемах фінансування інноваційного розвитку національної економіки, для вирішення яких авторами статті запропоновано рекомендації.

 

Примірників:  1 (читальний зал)

 

 

Саліхова, О. Б. Роль іноземних технологій в інвестиційно-інноваційній модернізації економіки: досвід Республіки Корея, уроки для України [Текст] / О. Б. Саліхова, Г. О. Бак // Економіка і прогнозування. – 2015. – № 1. – С. 105–120.

 

Сформовано авторський інструментарій оцінки інвестиційно-інноваційнійної модернізації економіки та ролі іноземних технологій в цьому процесі. Здійснено етапізацію технологічного розвитку Республіки Корея та проаналізовано державні механізми створення підґрунтя ефективної імплементації іноземних технологій. Емпірично встановлено зв'язок трансферу іноземних технологій в Республіці Корея з показниками інвестиційно-інноваційного розвитку країни. Обґрунтована теза, що заходи державної політики щодо залучення іноземних технологій у національну економіку мають відповідати рівню розвитку національних рамкових умов для інновацій і супроводжуватися створенням відповідного макроекономічного оточення через інструменти суміжних політик задля отримання максимального ефекту. Подано рекомендації з підвищення ефективності залучення іноземних технологій у розбудову індустрії України з урахуванням досвіду Республіки Корея. Акцентовано увагу на необхідності враховувати вітчизняні ресурси, етап розвитку національної економіки та глобалізаційні процеси.

 

Примірників:  1 (читальний зал)