Шановні читачі!

 

До вашої уваги пропонується

віртуальна книжкова виставка на тему:

 

 

 

Музеєзнавство в умовах входження у Болонський процес

 

 

 

Виставка складається з наступних розділів:

 

I. Основи музеєзнавства

II. Сучасні музейні комунікації

 

Картинки по запросу музей картинки

 

I. Основи музеєзнавства

 

 

79.1я73 Я49 
Якубовський, В. І.
Музеєзнавство [Текст] : посібник / В. І. Якубовський. – 2-ге вид., доповн. і переробл. – Кам'янець-Подільський : ПП Мошак М. І., 2012. – 352 с.

 

У підручник вміщено навчальний матеріал з курсу “Музеєзнавство” в умовах входження України у Болонський процес. Доступність та логічність викладу лекційного матеріалу, значна джерельна база, методичне забезпечення до семінарських занять та до тем, винесених на самостійну роботу студентів, серія правничих актів, які формують підвалини музеєзнавства в Україні, сприятимуть кращому засвоєнню матеріалу, що відповідає навчальній вузівській програмі.
Книжка рекомендована для студентів вищих навчальних закладів. Вона може бути використана викладачами гуманітарних вузів, музейними працівниками реставраторами, органами охорони пам’яток історії і культури, а також усіма, хто цікавиться історією та культурою.

 

Примірників: загальний читальний зал -2.

 

 

 

 

77.2я73 Б12 
Бабарицька, В. К.
Екскурсознавство і музеєзнавство [Текст] : навч. посібник / В. К. Бабарицька, А. Я. Короткова, О. Ю. Малиновська
. – 2-ге вид., переробл. та доповн. – Київ : Альтерпрес, 2012. – 444 с. + Електрон. зміст

 

Пропонований навчальний посібник є першим в Україні, який у повному обсязі включає програмний матеріал з понять екскурсознавства і музеєзнавства.

Розкрито особливості розвитку екскурсійної справи в контексті еволюції туристичної діяльності.

Висвітлено особливості створення інноваційного екскурсійного продукту та специфіка методики проведення оглядових і тематичних екскурсій.

Особливу увагу присвячено професійній майстерності екскурсовода, зокрема, опануванню ним методичних прийомів показу і розповіді, а також ораторському мистецтву і комунікаційній майстерності, в тому числі при роботі з іноземними відвідувачами.

Розглянуто механізм управління екскурсійною діяльністю в ринкових умовах, а також організаційно-інституційні засади розвитку екскурсійної справи в Україні. Висвітлено сутність сучасних інструментів маркетингу і менеджменту екскурсійної діяльності, модель управління екскурсійною діяльністю на національному рівні.

 

Примірників: загальний читальний зал -2,

навчальний абонемент-13.

 

 

 

 

Рудик, Г.
Відвідувачі музею як об'єкт дослідження [Текст] : автори, концепції, джерела / Г. Рудик // Музейний простір. – 2013. – № 1. – С. 18
21. – Те саме [Електронний ресурс]. – Режим доступу: електрон. чит. зал ПУЕТ.

 

Вивченням аудиторій музею є напрямком спеціальних студій, спрямованих на отримання інформації про людей, які відвідують (або можуть відвідувати) музеї. Такі дослідження, залежно від конкретних цілей, охоплюють питання віку, статі, родинного стану, освіти, працевлаштування, рівня доходів (демографічний профіль), цінностей, мотивів, потреб, очікувань (психографічний профіль), часу, простору (середовищні чинники), персонального досвіду, дозвіллєвих звичок (особистісний аспект) відвідувачів, а також вивчають досвід їхнього перебування в музеї.

У зв’язку з втіленням колективом Музею Б. і В. Ханенків проекту «Цей неясний суб’єкт бажання» автор статті продовжує знайомити читачів з його теоретичною базою.

 

Примірників: загальний читальний зал -1

 

 

 

Ринок музейного спецобладнання та музеї України [Текст] // Музейний простір. – 2011. – № 2. – С. 4547.

 

В московському виставковому центрі «Манеж» відбулася перша спеціалізована європейська виставка з реставрації, збереження пам’яток та музейної техніки й обладнання. Це унікальна нагода для реставраторів, музейчиків, археологів та інших фахівців ознайомитись з новими проектами, продуктами та технологіями.

Своїми враженнями після відвідування московської виставки ділиться керівник авторського творчого колективу архітектор Олександр Антонець, багаторічна професійна діяльність якого пов’язана з проектуванням та облаштуванням експозицій в українських музеях.

 

 

 

79.1я73 В49 
Виноградова, О. В.
Основи музеєзнавства [Текст] : навч. посібник / О. В. Виноградова, В. Г. Дарчук. – Львів : Магнолія-2006 , 2012. – 184 с. 

 

Автори посібника розглядають найбільш важливі етапи організації музейної справи в Україні та у світі, висвітлюють історію музейної справи від протомузейного колекціонування до теперішнього часу, розкривають механізми впливу на розвиток музейного маркетингу та менеджменту, а також з’ясовують особливості виникнення, розвитку та функціонування музеїв а різні часи, способи їх класифікації та особливості експозиційної діяльності.

 

Примірників: загальний читальний зал -2,

навчальний абонемент-13.

 

 

 

Лісіна, С. О.
Документний ресурс музеїв та виставок // Документні ресурси [Текст] : навч. посібник / С. О. Лісіна. – Львів : Вид-во Нац. ун-ту "Львівська політехніка", 2013. – С. 185–198. – (Інформація. Комунікація. Документація).

 

Музей можна визначити як своєрідний архів речей, предметів, оскільки документ постає в речовому вигляді і входить у музейний фонд поряд з іншими предметами. Музей правомірно розглядати як термінальну спеціалізовану систему.

У розділі розглянуто питання розвитку музейної справи, основні поняття і функції музею, музейна колекція та музейний фонд.

 

Примірників: загальний читальний зал -1,

навчальний абонемент-5.

 

 

 

Музеї як центри організації дозвілля //Міжнародний туризм і сфера послуг [Текст] : підручник / М. П. Мальська, Н. В. Антонюк, Н. М. Ганич. – Київ : Знання, 2008. – С. 214–221.

 

З кінця XX ст. універсальною моделлю музею в закордонних країнах вважається «відкритий музей», тобто культурно - освітній комплекс музейного типу, який, окрім функції музею (збирання фондів, їх збереження, експонування), виконує освітні, виховні та розважальні функції. Донедавна в закордонних музеях культивувались традиційні форми експонування (скляні вітрини, одноманітні відомості про автора та його витвори), просвітницька діяльність музеїв зазнала суттєвих змін: освітня та виховна функції реалізуються в освітніх програмах, культурно-мистецьких акціях, співпраці з навчальними закладами; розважальна функція - в активній участі особистості у творчих майстернях, клубах, вечорах відпочинку, концертах, у створених на території музеїв комерційних структурах: ресторанах, барах, торговельних ятках. Поступово музеї стають складовою індустрії дозвілля.

 

Примірників: загальний читальний зал - 3, навчальний абонемент-7.

 

 

 

Оцифрування музейної колекції [Текст] : досвід імперського воєнного музею // Музейний простір. – 2014. – № 2. – С. 4–8.

 

Про проблеми та можливості, які виникають при оцифруванні колекцій розповідає Гіларі Робертс головний куратор фотоархіву Імперського воєнного музею, архівіст, професійний фотограф, фахівець з історії воєнної фотографії, оцифрування і видання фото контенту.

У музейників є певні побоювання, скажімо, постійно виникає питання, чи не втратимо ми контроль над своєю колекцією у разі оцифрування фото чи предметів. Однак є багато можливостей вирішити ці проблеми. Головне-перед початком оцифрування все ретельно обдумати, проаналізувати причини й мотивацію, визначити, яка від цього буде користь, тощо».

 

Примірників: загальний читальний зал -1

 

 

 

79.147.1 С81 
С
то великих музеев [Текст] / сост. Н.
А. Ионина. – Москва : Вече, 2011. – 480 с. – (100 великих).

 

Когда мы ходим по залам музеев, восхищаясь бессметрными творениями великих мастеров искусства, с любопытством рассматривая драгоценные предметы прошлых епох, мы редко думаем о тех людях, которые собрали и сохранили представленные сокровища. Имена многих из них давно забыты, но их дело прополжает жить.

Книга рассказывает об истории зароджения музейного дела, о том, как небольшие частные коллекции превращались в великие музейне собрания, ставшие настоящим мировым достоянием. Читатель совершит увлекательное путешествие в Афинский акрополь и Помпеи, Ватикан и Лувр, Дворец дожей и Эскориал, Лондонскую национальную галерею, Музей мадам Тюссо, Эрмитаж и Алмазный фонд России, Третьяковскую галерею, Русский музей…

 

Примірників: загальний читальний зал -1

 

 

[Вгору]

II. Сучасні музейні комунікації

 

Маньковська, Р.
Сучасні музейні комунікації та перспективи їх розвитку [Текст] / Р. Маньковська // Краєзнавство. – 2013. – № 3. – С. 75
84. – Те саме [Електронний ресурс]. – Режим доступу: електрон. чит. зал ПУЕТ.

 

Музеї у сучасному суспільстві розглядаються як невід’ємна складова його соціокультурного простору. Розвиток музейної галузі всебічно сприяє духовному вдосконаленню суспільства, утвердженню його гуманістичних цінностей, інтеграції національної спадщини у культуру світового співтовариства. Музей, як специфічний, багатофункціональний соціокультурний механізм, спрямований на збереження історико-культурної спадщини, дослідження музейних пам’яток, разом з тим проводить значну науково-просвітницьку діяльність, здійснює експозиційну роботу. Музейна діяльність передбачає широкі контакти з громадськістю, і комунікативна функція набуває особливої ваги у взаємозв’язках музею та суспільства.

У статті висвітлюється роль музею у сучасному суспільстві та аналізується його комунікаційна функція, розглядаються традиційні та новітні форми і методи музейної комунікації, перспективи використання інформаційних технологій у музейній діяльності.

 

Примірників: загальний читальний зал -1

 

 

 

Червоний, Є.
Музеї та соціальні мережі: нові можливості та випробування [Текст] / Є. Червоний // Музейний простір. – 2013. – № 2. – С. 30-33. – Те саме [Електронний ресурс]. – Режим доступу: електрон. чит. зал ПУЕТ.

 

У XX ст. пошук сучасних методів та стандартів роботи музеїв переходить на новий рівень-цифровий. Сьогодні соціальні мережі утворюють єдину платформу для взаємодії різних прошарків суспільства. 

Використання музеями соціальних мереж набуває дедалі більшого значення як засіб залучення аудиторії, поширення інформації та налагодження діалогу. Які можливості і пов’язані з ними проблеми постають перед музеями та їхніми працівниками у процесі використання соціальних мереж? Детальніше це питання розглядається у статті Євгена Червоного «Музеї та соціальні мережі».

 

Примірників: загальний читальний зал -1

 

 

 

Брандао, І. Ф.
Музеї та цифрові технології [Текст] / І. Ф. Брандао // Музейний простір. – 2013. – № 4. – С. 2
6. – Те саме [Електронний ресурс]. – Режим доступу: електрон. чит. зал ПУЕТ.

 

Від скепсису до використання у щоденній роботі –так можна описати еволюцію відношення музейного співтовариства до технологічних новацій. Власним досвідом застосування цифрових технологій та соціальних медіа ділиться португальський музейний фахівець та консультант Інес Брандао.

 

Примірників: загальний читальний зал -1

 

 

 

Панченко, М.
Від уявленого до реального [Текст] : віртуальна подорож по Софії Киъвській / М. Панченко, К. Петрачек // Музейний простір. – 2013. – № 3. – С. 16–17.

 

Особливе місце в комунікації сучасного музею з аудиторією належить Інтернет-технологіям, що обумовлено цілком очевидним і, переважно, об’єктивними факторами. Зокрема, відіграють роль віддаленість музейного закладу, недостатня розвиненість інфраструктури, пропускна здатність експозиційних приміщень, тобто-всі чинники, що обмежують можливості особистого відвідування музею.

Як раз саме в плані доставки інформації до користувача мережа Інтернет відіграє провідну роль.

 

Примірників: загальний читальний зал -1

 

 

 

Чуклина, Т.
Креативный примитив [Текст] : музей в Сети - это и энциклопедия, и клуб по интересам / Т. Чуклина // Поиск : газета. – 2009.
– 23 січ. – С.20.

 

Сегодня едва ли не в любом музее можно побывать, не выходя из дома. Не надо покупать билет. Можно наслаждаться культурными реликвиями сколь угодно долго, и никто из других посетителей этому не помешает. При этом полная безопасность памятников культуры гарантирована. Читатель, наверное, уже догадывается, что речь идет о виртуальных музеях. А что это, собственно, за явление? Ответ на этот вопрос  в статье «Креативный примитив  : музей в Сети - это и энциклопедия, и клуб по интересам».

 

Примірників: загальний читальний зал -1

 

 

 

Виртуальное путешествие по музеям [Текст] // CHIP (hi-Tech). – 2011. – 8. – С. 8285.

 

С каждым годом в Интернете появляется все больше различных виртуальных сервисов, которые позволяют не только совершать трехмерные путешествия по различным городам, но и побывать внутри множества музеев, галерей искусств, соборов и храмов. Благодаря этому тепер не составит труда наведаться, например, в Берлинскую картинную галерею, Версаль или национальную галерею Лондона. Причем совершать такие виртуальные «вилазки» вы можете как с комп’ютера, так и со смартфона.

К тому же подобне экскурсии не требуют огромных денежных затрат, которые неизбежны при реальних поездках по всему миру. Не прийдется вам и толкаться среди толп туристов, пытаясь поближе разглядеть понравившиеся произведения мирового искусства.

Гид CHIP поможет вам  разобраться в интернет-сервисах.

 

Примірників: загальний читальний зал -1