Шановні читачі!

 

До вашої уваги пропонується віртуальна книжково-ілюстраційна виставка на тему:

 

"В серцях закарбувати навіки"

(До Дня пам'яті жертв Голодомору)

 

 

Виставка має наступні розділи:

 

 

І. Голодомор: правова та історична оцінка злочину

ІІ. Свіча нашої пам'яті

ІІІ. Трагедія Голодомору у літературі та мистецтві

 

 

 

 

 

 

ГОЛОДОМОР

 

Похмуро-сірий дощовий світанок

Притихшому селу віщує ранок.

Не чути півнів, скрізь тривога та розор.

Панує тільки тут страшний голодомор.

 

Чорна земля і чорні люди,

І серце завмирає в грудях.

Який той звір, що пожирає всіх:

Здорових молодих, старих, малих?

 

І хлів порожній, не бувало гірше,

Немов на цвинтарі, у хаті мертва тиша.

Лише зажурені і, ледь живі, батьки,

На лаві зголоднілі дітлахи.

 

«Подайте, мамо, хоч краєчок хлібця!»-

І смуток розливається по вінця.

Змарніла мати набира в чавун води,

Готує їжу з висівок і лободи…

 

На цій землі родючій і безцінній

Перетворились люди в тіні.

Там, де цвіли садки вишневі,

Данину смерть збирає щомиттєву.

 

Ой, людоньки, у чому ж та провина,

Що мариться у темряві хлібина?

Вам, щедрим хліборобам споконвічним

Без сповідання йти у темну вічність?

 

Бо брата зрадив брат, не пожалів,

Безжально він усе зерно згноїв.

А ще верхівці докладав з порогу:

«У нас народа еще много!»

 

Порожні очі вікон, дошками забитих,

То – свідки грабежів і розстрілів невинних.

То – мертві з напівмертвими в одній підводі,

Яких зариють разом на чиємсь городі.

 

О, Боже, зглянься ти на ті тортури,

На душах мертвих там будують мури.

Спаси і збережи людські життя,

Бо звір отой не знає каяття.

 

Квіт нації безповоротно гине,

І плаче, стогне Україна…

Та закарбовується пам’ять навіки

Про ті тридцяті болісні роки.

 

                                           Н. Шляхова

 

 

І. Голодомор: правова та історична оцінка злочину

 

63.3(4Укр)61 М28

Марочко, В. Голодомор 1932-1933 років в Україні [Текст] : хроніка / В. Марочко, О. Мовчан. – Київ : Києво-Могилян. акад., 2008. – 294 с.

Хроніко-документальне видання відтворює факти, події, явища в селах Української СРР 1932–1933 рр. – Голодомору, спричиненого суцільною колективізацією, надмірними хлібозаготівля ми, репресіями. Використано опубліковані збірники документів і матеріалів, архівні фонди України та Росії, листування і таємні шифрограми Сталіна, листи селян до партійно-радянської номенклатури, доповідні записки іноземних дипломатів.

Видання призначене для істориків, педагогів, краєзнавців, студентів – усіх, кому не байдуже трагічне минуле українського народу.

 

Прмірників: 1 (читальний зал)

 

"Штучний Голодомор 1932-1933 років – злочин більшовицького режиму, від якого загинули мільйони українців. У світові історії є не так у же й багато аналогів, які за масштабом, жорстокістю, цинізмом методів здійснення і наслідками дорівнювали б українській трагедії. Безумовно, маємо справу з планетарною соціальною катастрофою. Саме тому багато десятиліть правді про Голодомор перебувала під суворою забороною розголошення. І лише після здобуття Україною незалежності тема Голодомору повертається до пам'яті народу, стає його болем, реквіємом і одночасно символом незнищеності нації. У 2006 році Верховна Рада України ухвалила Закон про визнання Голодомору геноцидом українського народу. Сьогодні перед усім українським суспільством стоїть завдання глибокого переосмислення причин, характеру, масштабів трагедії, гідного вшанування пам'яті мільйонів наших співвітчизників. Лише така позиція – позиція пам'яті та вшанування – гарантує неможливість повторення подібних трагедій у майбутньому" (В. Верстюк, заступник Голови Українського інституту національної пам'яті).

 

 

63.3(4Укр)6 Г61

Голодомор в Україні 1932-1933 років. Людський вимір трагедії [Электронный ресурс] / Ін-т візуал. історії та освіти Фонду Шоа Ун-ту Півд. Каліфорнії ; упоряд. О. Войтенко. – Електрон. дані. – Київ, 2009. – 1 електрон. опт. диск (DVD-ROM). – Назва з контейнера.

 

Мультимедійний ресурс для вчителів загальноосвітніх навчальних закладів по історії Голодомору в Україні. Він дає можливість одночасно розглянути історію Голоду в двох перспективах – загально-історичній та через історію пересічної людини.

Матеріали мультимедійного комплекту повністю представлені на сайті Фонду: відеосвідчення очевидців з архіву візуальної історії Фонду Шоа Університету Південної Каліфорнії, а також рекомендації щодо їхнього використання поряд з контекстною інформацією про Голодомор, покроковий план уроку, історичні документи, літературні твори та інші додаткові ресурси.

Пропоновані матеріали можуть бути використані на уроках історії України першої половини ХХ століття, спецкурсах з історії, спрямованих на вивчення тоталітаризму, диктаторських режимів ХХ століття, на додаткових міжпредметних заняттях з української літератури ХХ століття, а також на заняттях з правознавства, спрямованих на вивчення геноциду як юридичного поняття, суспільствознавства, етики, філософії тощо.

 

Примірників: 1 (медіатека)

 

 

Чернявська К. В.  Сучасні історіографічні дослідження проблеми голодомору 1932-1933 рр. в Україні: тенденції та напрямки [Електронний ресурс] / К. В. Чернявська // Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Сер. : Історичні науки. – 2013. – Вип. 3.35. – С. 262–268. – Режим доступу:  http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmdu_2013_3. – Назва з екрана.

 

Проголошення незалежності України, зміна політичної системи, проведення політичного курсу, спрямованого на розгортання процесів демократизації українського суспільства, вплинули на всі сфери суспільного життя в країні, не оминувши й науку. Виникла необхідність зміни радянської схеми історії України та утвердження її національної концепції. Однією з центральних проблем нової концепції став голодомор 1932-1933 рр. та його відповідна політико-правова оцінка, що й досі викликає гострі дискусії в історичній науці і суспільстві. Українським історикам стали доступні праці їх колег з діаспори, що значно розширило дослідницькі можливості вітчизняної науки. Актуальність даної теми полягає в тому, що розвиток наукових досліджень, присвячених трагічним подіям голодного лихоліття 1932-1933 років, спричинив, за відносно короткий проміжок часу, появу значного масиву історичної літератури, що зумовило необхідність історіографічного осмислення проблеми. Метою статті є проаналізувати історіографічні праці сучасний українських та російських істориків, присвячених проблемі голодомору та виявити головні тенденції та особливості формування теоретико-методологічних засад їх дослідження.

 

Джерело: електронний архів наукових періодичних видань України НБУ ім. М. А. Вернадського

 

 

63.3(4Укр)61 В35

Василенко, В. Голодомор 1932-1933 років в Україні як злочин геноциду [Текст] : правова оцінка / В. Василенко. – Київ : Вид-во ім. Олени Телігі, 2009. – 48 с.

В книзі витлумачені вузлові питання правової оцінки геноцидного характеру Голодомору 1932-1933 рр. в Україні у світлі Конвенції ООН 1948 р. про попередження злочину геноциду та покарання за нього. Основну увагу приділено обґрунтуванню наявності наміру тоталітарного комуністичного режиму частково знищити українську націю шляхом виморення голодом українських селян, які були її питомим складником. Розкрито механізм здійснення Голодомору, порушені питання відповідальності його ідеологів, організаторів, замовників та виконавців. Обґрунтовується необхідність формально-юридичної оцінки Голодомору компетентними органами України для з'ясування всіх його обставин та негативних наслідків.

 

Примірників: 1 (читальний зал)

 

 

 

63.3(4Укр)61 Г85

Гриневич, Л. Хроніка колективізації та Голодомору в Україні 1927-1933 [Текст] : у 4 т., 12 кн. / Л. Гриневич. – Київ : HREC Press, 2016.

Т.ІІ. Кн.1. – 1929–1930. – 690 с.

 

У чотиритомовій "Хроніці колективізації та Голодомору в Україні", що її підготувала Людмила Гриневич з Інституту історії України НАНУ, на основі величезного масиву різноманітних джерел, зокрема малодоступних і досі не оприлюднених, уперше детально висвітлено щоденне життя українського суспільства від грудня 1927-го аж до кінця 1933 року. Видання пропонує читачеві цілком новий погляд на передісторію, соціополітичний та культурний контекст, власне перебіг і наслідки голоду-геноциду в Україні, переосмислює його причини, обставини, підґрунтя та періодизацію, дає чітке уявлення про масштаби, форму опору українського селянства, про тісний зв'язок соціальних і національних мотивів в антирадянських настроях населення республіки, увиразнює геноцидну сутність голодомору. Перша книга другого тому оснащена докладним науковим апаратом, мапами і численними чорно-білими та кольоровими ілюстраціями, висвітлює життя українського суспільства від липня до грудня 1929 року.

 

Примірників: 1 (читальний зал)

 

 

63.3(4) С53

Снайдер, Тимоти. Кровавые земли: Европа между Гитлером и Сталиным [Текст] / Тимоти Снайдер ; пер. с англ. Л. Зурнаджи. – Київ : Дуліби, 2015. – 584 с.

 

С 1933-го по 1945 год в Восточной Европе было уничтожено 14 миллионов человек. Книга професора Йельського университета (США), блестящего историка и искусного рассказчика Тимоти Снайдера, "Кровавые земли: Европа между Гитлером и Сталиным" посвячена трагическим страницам в истории Восточной Европы. Украинский Голодомор, сталинские массовые экзекуции, Холокост, расстрелы немцами гражданського населения в ходе антипартизанских операций, преднамеренное морение голодом советских военнопленных, послевоенные этнические чистки… Две тоталитарные системы совершали одинаковые преступления в одно и то же время, в одних и тех же местах, содействуя друг другу и подстрекая друг друга.

Книга Тимоти Снайдера мгновенно стала мировым бестселером, пережила 29 изданий на 26 языках мира. На русcком языке публикуется впервые.

 

Примірників: 6 (науковий абонемент)

                       1 (читальний зал)

                       1 (читальний зал для науковців)

 

 

63.3(4Укр)61 Р65

Розсекречена пам'ять [Текст] : голодомор 1932-1933 років в Україні в документах ГПУ-НКВД / вiдповiд. ред. В. Даниленко. – Київ : Вид. дім "Києво-Могилянська академія", 2008. – 604 с.

 

У виданні представлено документи радянських органів державної безпеки – Державного політичного управління (ДПУ) та Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВС), що містять додаткову архівну інформацію про причини, перебіг і наслідки найстрашнішої трагедії в історії українського народу ХХ століття – Голодомору 1932–1933 років. Документи розповідають про здійснення органами держбезпеки масових політичних репресій, у тому числі й з метою приховування правди про Голодомор. Майже 70 років ці документи зберігались під грифами секретності і були недоступними для дослідників.

 

Примірників: 1 (науковий абонемент)

                       2 (читальний зал)

                       1 (читальний зал для науковців)

 

 

Кушнеж, Р. Документи польської дипломатії про голодомор [Текст] / Р. Кушнеж // Український історичний журнал. – 2008. – № 6. – С. 196–211.

 

У статті наведено документи, які зберігаються у державних архівах Польщі. Матеріали службового листування співробітників польської дипломатичної та розвідувальної служб надзвичайно красномовно ілюструють ситуацію у радянській Україні у 1932-1933 рр.

 

Примірників: 1 (читальний зал)

 

 

Шноре, Е. Латвійські та естонські дипломати про голодомор в Україні [Текст] / Е. Шноре, І. Паавле // Український історичний журнал. – 2012. – № 6. – С. 85─95. – Те саме [Електронний ресурс]. – Режим доступу: електрон. чит. зал ПУЕТ.

 

На початку 1930-х рр.. латвійська та естонська громадськість була доволі добре поінформована стосовно того, що відбувалося у СРСР, у тому числі про голод в Україні. Багато прибалтів мали родичів у цій радянській республіці, листи яких, де йшлося про страшні події, публікувалися у пресі країн Балтії. Латвійські та естонські дипломати володіли більш докладною інформацією про голод, котра ґрунтувалася на особистих враженнях від поїздок по Україні. У своїх звітах вони докладно писали про масштаби голодування та факти канібалізму. Хоча офіційна реакція Латвії та Естонії на український Голодомор була доволі пасивною, жителі прибалтійських країн організували кампанію допомоги, надсилаючи голодуючим у СРСР продовольчі посилки.

 

Примірників: 1 (читальний зал)

 

 

Гудзь В. В.  Втрати українського селянства від Голодомору в дзеркалі сучасної історіографії [Електронний ресурс] / В. В. Гудзь // Український селянин. - 2015. - Вип. 15. - С. 3-5. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukrsel_2015_15_3. – Назва з екрана.

 

Питання про демографічні наслідки штучного голоду в Україні 1932–1933 рр. становить предмет дискусій із перших місяців трагедії. На Заході про мільйонні жертви в українському селі газети писали вже в 1933 р. У Радянському Союзі ця тема стала доступною з кінця 80-х років і більш прикладною після опублікування В. Цапліним у 1989 р. архівного документа про реальні результати перепису 1937 р. В Україні піонером вивчення демографічних наслідків Голодомору є заступник директора Інституту історії НАН України Станіслав Кульчицький. У 1990 р. учений нарахував 4,5-5 млн. жертв голоду, проте в подальшому були спроби інших науковців скорегувати ці дані.

Аналіз численних публікацій про кількість людських втрат через голод в Україні 1932-1933 рр. засвідчує, що в них істотні розбіжності стосовно демографічних наслідків цієї катастрофи. У статті охарактеризовано наукові здобутки вітчизняних і зарубіжних учених, пов'язані з дослідженням масштабів голоду в українському селі.

 

Джерело: електронний архів наукових періодичних видань України НБУ ім. М. А. Вернадського

 

 

63.3(4Укр-4Пол)615 К60

Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині, 1929-1933 [Текст] : зб. док. і матеріалів / відповід. ред. П. Г. Шемет ; Ред. О. О. Нестуля, В. А. Войналович. – 1997. – 262 с.

 

Вміщені у збірнику документи і матеріали висвітлюють примусову колективізацію сільського господарства на Полтавщині і викликаний нею голод 1932-1933 рр.

Видання адресоване науковцям, викладачам і студентам вищих навчальних закладів, учителям і учням, краєзнавцям.

 

Примірників: 1 (науковий абонемент)

                       1 (читальний зал)

                       1 (читальний зал для науковців)

 

"Насильницька колективізація, "розселянювання" сільських трудівників і "воєнно-комуністична" продрозкладка породили справжній колапс сільського господарства. Тоталітарна система, безжально пограбувавши колгоспників і одноосібників в час хлібозаготівельної кампанії 1932/1933 р., залишила їх без належної продовольчої допомоги і тим самим прирекла селян на вимирання. Полтавському краю "великий перелом" коштував близько мільйона демографічних втрат населення. Мова йде і про селян, розкуркулених та висланих на Північ, де їх косила смерть від холоду, хвороб, непосильної праці, і про тих, що були знищені як "класові вороги", у концтаборах та в'язницях, і про колгоспників та одноосібників, померлих в 1932-1933 рр. від небаченого в історії людства голоду, і про тих, хто так і не народився при мінусовому прирості населення у перші роки після голодомору"  (О. П. Єрмак, голова Полтавського відділення асоціації дослідників "Голод–1933").

 

 

ІІ. Свіча нашої пам'яті

 

63.3(4Укр)615 Б82

Борисенко, В. К. Свіча пам'яті [Текст] : усна історія про геноцид українців у 1932-1933 роках / В. К. Борисенко. – Москва : ВД "Стилос", 2007. – 286 с.

 

У книзі на основі матеріалів усної історії розкривається глибина трагедії українського народу під час Голодомору-геноциду у 1932-1933 роках. Усні свідчення неспростовно доводять, що акція геноциду українських селян була чітко спланованою більшовицькою владою Кремля.

 

Примірників: 1 (науковий абонемент)

                       1 (читальний зал)

 

"Згадує: Цимбалюк Ольга Вікторівна, 1917 р. н., с. Велика Березна, Полонський район.

Забирали ударники, активісти муку, крупу, де в горшках було, то висипали, брали одежу, худобу.

Не можна було ніде сховати. Ходили із шпичками. Забирали в куркулів. Відкопували яму картоплі, а вони всі плакали. 5 дітей

повмирали. Приїхала підвода від сільради і поховали на цвинтарі.

Вислали на Сибір ноччю, щоб ніхто не бачив. Мали право людину вбити. Люди нічим не боронилися, власть така.

 

Свідчить: Кожан Катерина Михайлівна, 1914 р. н., с. Гальчинці, Теофіпольський район.

Пам'ятаю добре. Весь урожай забрала влада.

Приходили і забирали. Роздягали їх. З гелетки витрасали, з п'єца згортали. Де хто міг – сховав, а де хто не міг – забрали. Людей

висилали на Сибір. І одежу забирали, лавки забирали, столи забирали. Всьо забирали. І з хатів виганяли."

 

 

63.3(4Укр)616 Н35

Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні [Текст] / керів. авт. кол. I. Юхновський. – Київ : Вид-во імені О. Теліги, 2008. – 1000 с. : іл. –

Загальноукраїнський том "Національної книги пам'яті жертв Голодомору 1932–1933 років" є лише частиною масштабного загальноукраїнського видавничого проекту, який включає в себе 17 обласних томів та том міста Києва.

У книзі узагальнено сучасний стан наукових досліджень з цієї проблеми. На основі архівних джерел та свідчень очевидців розкриваються причини, масштаби та наслідки Голодомору. Публікуються реєстр архівних документів, перелік населених пунктів, мешканці яких постраждали під час Голодомору. Подано вибрану бібліографію та оригінальні фотодокументи.

Видання розраховане на науковців, викладачів вищих навчальних закладів, істориків, краєзнавців, всіх тих, хто цікавиться історією України.

 

Примірників:  1 (читальний зал)

                        1 (читальний зал для науковців)

 

 

Конарева, Л. Скільки українців загинуло під час Голодомору [Текст] / Л. Конарева // Урядовий кур'єр. – 2016. – 15 берез. (№ 49). – С. 1, 4. 

 

Доктор історичних наук професор Володимир Сергійчук у Національному музеї "Меморіал жертв Голодомору" перед численними журналістами та відвідувачами виступив із повідомленням про те, що кількість жертв організованого голоду в Україні у 1932–1933 роках удвічі перевищує офіційно прийняту в Україні і доведену науковцями з Інституту демографії і соціальних досліджень НАНУ цифру 3,5–4 мільйони осіб. Він представив знайдені в архівах документи, на основі яких  здійснив власні підрахунки жертв Голодомору. За його даними, щонайменше 7 мільйонів українців загинули внаслідок штучно організованого кремлівською владою голоду в Україні. Понад те, він назвав ще не взяті до уваги і не досліджені джерела, врахування яких може збільшити цю кількість до 10 мільйонів.

 

Примірників: 1 (читальний зал)

 

 

Головченко В. І.  Голодомор 1932-1933 рр. в історичній і національній пам’яті [Електронний ресурс] / В. І. Головченко //Гілея: науковий вісник. – 2014. – Вип. 82. – С. 46–53. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gileya_2014_82_14. – Назва з екрана.

 

Аналізується місце Голодомору в Україні 1932-1933 рр. в історичній і національній пам’яті, як усередині Української держави, так і в діаспорі; з’ясовується значення рівня національної свідомості й патріотизму для успішної розбудови й розвитку модерної державності; окремої уваги надано компаративному аналізу висвітлення трагедії Голодомору в західних засобах масової інформації та на державному рівні; окреслено обставини появи терміну “геноцид” в міжнародно-правовій практиці; розкрито причини звертання політичної й наукової громадськості Заходу до проблематики голоду в радянській Україні. Застосування проблемно-хронологічного підходу й структурно-функціонального аналізу дало можливість дійти висновку про те, що Голодомор назавжди залишиться однією з найбільш гострих і болісних проблем українства – в політичному, науковому й морально-психологічному сенсі.

 

Джерело: електронний архів наукових періодичних видань України НБУ ім. М. А. Вернадського

 

 

63.3(4Укр)6 С60

Соловей, Д. Ф. Сказати правду [Текст] : три праці про голодомор 1932-1933 років / Д. Ф. Соловей ; за ред. Ю. Шаповал, О. Юренко. – Київ; Полтава, 2005. – 300 с.

 

Видання містить праці одного з найавторитетніших дослідників трагедії, що її пережив народ України на початку 30-х років ХХ століття. Дмитро Соловей (1888–1966), якому довелося стати емігрантом, починав свої дослідження за умов, коли, здавалося, правда про голодомор ніколи не проб'ється на його рідну землю. І ось тепер його праці повертаються в Україну. Як засвідчує, зокрема, це видання, вони добре перевіряються і підтверджуються документами.

Розрахована на викладачів, студентів, науковців, на всіх, хто цікавиться історією України.

 

Прмірників: 3 (науковий абонемент)

 

 

63.3(4Укр)615 С77

Старів, С. Страта голодом : Пер. з англ / С. Старів. – Київ : Просвіта, 2002. – 272 с.

 

Спогади Семена Старова про перебіг драматичних подій 1932-1933 років в одному із сіл на Черкащині – це докладне свідчення про Великий Голодомор. Видані вперше (під псевдонімом Мирон Долот) англійською мовою в США 1985 року, ці спогади чималою мірою сприяли розкриттю справжньої суті більшовицького тоталітаризму. Нинішнє видання їх в Україні не менш актуальне: це не тільки згадка про трагічне минуле, а й пересторога перед тим, щоб воно не повторилося в нашому майбутньому.

 

Примірників: 1 (науковий абонемент)

 

"Затяжна й холодна зима 31-32-го років дуже звільна піддавалася наступові весни. До квітня сніг уже розтанув, але стояла мрячна й дощова погода. Часто важкий туман облягав село, немов прагнучи приховати від стороннього ока убозтво нашого існування. А потім холодні вітри розганяли туман, приносячи замість них студені зливи.

Десь під цю пору становище селян зробилося просто розпачливим. Це була незабутня весна 32-го року, коли настав голод і почали траплятись перші випадки голодної смерті. Пам'ятаю ту нескінченну процесію жебраків на всіх шляхах і стежках, що сунули від хати до хати. Вони були на різних стадіях голодування я, брудні й обшарпані. Простягаючи руки, вони благали їжі, хоч якої-небудь їжі: картопельки, бурячка чи бодай якогось зеренця. То були перші жертви голодомору: нужденні чоловіки й жінки, бідні вдови й осиротілі діти, які не мали ніякої надії вийти живцем з цього жахливого випробування" .

 

 

Кісь О.  Пережити смерть, розказати невимовне: гендерні особливості жіночого досвіду Голодомору [Електронний ресурс] / О. Кісь // Українознавчий альманах. – 2011. – Вип. 6. – С. 101–107. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukralm_2011_6_24. – Назва з екрана.

 

У статті обґрунтовано необхідність урахування гендерної специфіки жіночого досвіду при вивченні історії Голодомору. На основі аналізу особистих спогадів жінок свідків Голодомору та інших документів авторка розкриває жіночі методи протидії насильницькій експропріації майна (пасивний спротив, активний опір, офіційні звернення до органів влади). Висвітлено особливості жіночих стратегій виживання, які забезпечували порятунок жінок та їхніх родин від голодної смерті. Дослідження підважує панівний в українській історіографії погляд на жінок як безпомічних жертв історичних катаклізмів та показує різні прояви жіночої дієздатності в умовах вкрай обмежених прав, можливостей та ресурсів.

 

Джерело: електронний архів наукових періодичних видань України НБУ ім. М. А. Вернадського

 

 

Єрмак О. П. Дослідження історії Голодомору-33 на Полтавщині (1988-2008 роки) / О. П. Єрмак // Історична пам'ять. – 2014. – № 30-31. – С. 62–74. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ip_2014_30-31_9/. – Назва з екрана.

 

Блоха Я. Є.  Голодомор 1932-1933 років у Решетилівському районі / Я. Є. Блоха // Історична пам'ять. - 2014. - № 30-31. - С. 74-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ip_2014_30-31_10. – Назва з екрана.

 

Литвин Т. С.  Голодомор 1932-1933 років на Глобинщині (за матеріалами статистики і спогадів) / Т. С. Литвин // Історична пам'ять. - 2014. - № 30-31. - С. 117-122. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ip_2014_30-31_16. – Назва з екрана

 

У статях робиться спроба дати оцінку стану вивчення історії великого Голодомору 1932–1933 років у Полтавському регіоні.

Основна увага приділяється проблемі встановлення кількості жертв голодомору на Полтавщині. Це робиться на основі матеріалів всесоюзного перепису народонаселення 17 січня 1939 року. Підсумкові матеріали перепису, що збереглися в Держархіві Полтавської області, містять відомості про населення всіх адміністративних районів Полтавської області станом на 17 січня 1939 року, а також станом на 17 грудня 1926 року (по тій же території), коли проводився попередній перепис населення. У 1926 році на площі в межах адміністративно- територіального поділу Полтавської області 1939 року (33,1 тис. кв. км) проживало 2644 тис. чоловік. А станом на 17 січня 1939 року населення області складало 2229,8 тис. чоловік. Тобто за 12 років, які пройшли між двома переписами, кількість мешканців Полтавщини не тільки не зросла, а, навпаки, скоротилася на 414,2 тис. чоловік, або на 15,7%. У статті також наводяться розрахунки людських втрат, викликаних скороченням природного приросту населення та іншими факторами.

У статтях також подані матеріали спогадів та свідчень очевидців про перебіг штучного голоду в краї.

 

Джерело: електронний архів наукових періодичних видань України НБУ ім. М. А. Вернадського

 

 

ІІІ. Трагедія Голодомору у літературі та мистецтві

 

Карась Г. В.  Тема голодомору 1932–1933 рр. в Україні в контексті музики постмодерну: на прикладі опери Вірко Балея [Електронний ресурс] / Г. В. Карась // Культура і сучасність. – 2013. – № 2. – С. 102–107. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Kis_2013_2_19. – Назва з екрана.

 

У статті розкрито тему Голодомору 1932–1933 рр. в Україні в контексті музики постмодерну на прикладі опери "Голодомор (Червона земля. Голод)" сучасного американського композитора українського походження Вірко Балея. На основі аналізу різноманітних джерел зроблено акценти на історію написання та постановки опери, її представлення через сучасні форми об'єктивації культуротворчості, розглянуто поняття "пост-модерн", "міжкультурна комунікація".

 

Джерело: електронний архів наукових періодичних видань України НБУ ім. М. А. Вернадського

 

 

Сироїд І. В.  Олесь Гончар про голодомор 1932–1933 років (на матеріалах щоденників та художніх творів)[Електронний ресурс] / І. В. Сироїд // Гуманітарний вісник. Сер. : Історичні науки. – 2011. – Число 17, Вип. 3. – С. 83–87. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Gvi_2011_17_3_14. – Назва з екрана.

 

У статті проаналізовано щоденникові записи та деякі художні твори Олеся Гончара. На основі них показано розуміння свідомою творчою інтелігенцією причин та винуватців трагедії українського народу 1932–1933 року.

 

Кривопишина К.  Особливості художньої реалізації теми голодомору в прозі Василя Захарченка [Електронний ресурс] / К. Кривопишина // Наукові записки Національного університету "Острозька академія". Серія : Філологічна. - 2014. - Вип. 41. – С. 220–223. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoaf_2014_41_54. – Назва з екрана.

 

У статті вперше проведено комплексне дослідження реалізації теми Голодомору в прозі письменника-шістдесятника В. Захарченка. Автор простежує реалізацію означеної теми від перших творів прозаїка 60-х років ХХ століття до сучасних оповідань (2012 р.). Запропоновано проблемно-тематичний та ідейний аналіз повісті «Моцар», романів, «Довгі присмерки», «Прибутні люди», оповідань «Десь там, куди він не знає дороги», «Очима до голубих віконниць», «Плаття на круглій кокетці». Особливу увагу приділено аналізу стильової палітри творів.

 

Джерело: електронний архів наукових періодичних видань України НБУ ім. М. А. Вернадського

 

 

Сивачук В. С.  Відображення трагедії Голодомору в сучасному українському кінематографі [Електронний ресурс] / В. С. Сивачук // Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого. – 2014. – Вип. 15. – С. 99–105. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvkkarogo_2014_15_15. – Назва з екрана.

 

Суспільний інтерес до теми Голодомору 1932– 1933 років, який виник ще наприкінці 1980-х років і з новою силою відродився у середині 2000-х, не минув повз увагу кінематографістів. Якщо в постперебудовчі роки ця тема давала, так би мовити, повний карт-бланш для режисерів, бо на той час бракувало мистецьких сюжетів, наукових розвідок, публіцистики і архівних джерел, то нині йдеться вже не про першовідкриття цієї теми засобами кіно, а радше – нові інтерпретації і пошук у ній нових аспектів. Причому мотивація у кожно- го режисера, художника чи документаліста своя. Для когось – це мистецьке втілення громадянської позиції або динамічний процес пошуку історичної правди, а для когось – чисте мистецьке відображення епічної трагедії народу–жертви режиму.

У статті зроблено спробу простежити, як відображена трагедія Голодомору 1932/33 років у сучасному українському ігровому і документальному кінематографі. У дослідженні також розглянуто жанрово-стилістичні особливості (художній метод, драматургія, кіномова) фільмів про ці трагічні події.

 

Джерело: електронний архів наукових періодичних видань України НБУ ім. М. А. Вернадського

 

 

63.3(4Укр)615 Х56

Хлібна гільйотина [Электронный ресурс] : документальний серіал. – Електрон. дані. – [Б.м.] : Телеком, 2008. – 1 електрон. опт. диск (DVD-ROM). – Способ доступа: медиатека . – Назва з етикетки диска.

 

Фільм "Хлібна гільйотина" створено до 75-х роковин Голодомору 1932–1933 років в Україні. На документальному матеріалі розкрито причини, перебіг і масштаби цього страхітливого явища новітньої історії. Вже сама назва фільму відображає формулу терору голодом, яка дозволяла більшовикам тримати народи у повній покорі упродовж семи десятиліть. Саме ця формула призвела до трагічної соціальної і гуманітарної катастрофи української нації, наслідки якої не подолані ще й сьогодні.

 

Примірників: 1 (медіатека)

 

 

Огієнко В.І. Візуальна культура пам’ятників жертвам голодомору в Україні [Електронний ресурс] / В. І. Огієнко // Гілея. – 2012. – Вип. 65. – Режим доступу:

http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/Gileya/2012_65/Gileya65/I19_doc.pdf. – Назва з екрана.

 

У статті розглядається візуальна культура пам'ятників жертвам Голодомору в Україні шляхом аналізу дискурсів, символічних практик і візуальних репрезентацій Меморіального комплексу пам'яті жертв Голодоморів в Києві і пам'ятників жертвам Голодомору 1932-1933 рр., встановлених у Запорізькій області. Простежується вплив на них етнічних, поминальних і християнських мотивів.

 

Джерело: електронний архів наукових періодичних видань України НБУ ім. М. А. Вернадського